Skip to main content

Комунальне некомерційне підприємство

"Міська лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги
ім. проф. О.І. Мещанінова"

Харківської міської ради

Communal non-commercial enterprise "City Clinical Hospital of Rapid and Emergency Medical Care named after Prof. O.I. Meshchaninov" of the Kharkiv City Council

НАША ІСТОРІЯ

Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги була відкрита 20 травня 1977 року за дозволом міністра охорони здоров’я УРСР від 13.05.1977 № 182-16/ 1087 та на підставі наказу Харківського Міськздороввідділу від 20.05.1997 № 123. На тойчас лікарня була самою потужною в Україні і мала назву “Міська лікарня швидкої медичної допомоги № 4” та фактично стала об’єднанням, що було в ті роки новацією, багатопрфільного стаціонару на 850 ліжок та станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, яка мала підстанції в 6 районах міста та свій автопарк санітарного транспорту. Протягом наступних 2 років ліжкова потужність стаціонару була збільшена до 1000 ліжок. Так народилася служба швидкої медичної допомоги, яка охоплювала догоспітальний і госпітальний етапи та забезпечувала надання кваліфікованої спеціалізованої екстренної медичної допомоги населенню міста, а по деяким профілям стаціонару – і населенню області. В 1980 році Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1980 № 344 лікарні було присвоєно ім’я видатного діяча науки, хірурга, харків’яна – професора Олександра Івановича Мещанінова.

Першим керівником нового медичного закладу був призначений головний лікар станції швидкої медичної допомоги Віктор Миколайович Черепов, який приймав активну участь в розбудові стаціонару лікарні та формуванні служби швидкої допомоги. В.М. Черепов – відомий організатор охорони здоров’я та громадський діяч, справжній лікар і людина з великим сердцем, в подальшому очолював Республіканський кардіологічний диспансер, відомий харків’янам, як “Кардіоцентр”, територіальне управління курортами, та все своє життя віддав на користь здоров’я людей.

 

Після нього біля початку джерел організації роботи служби швидкої допомоги стояв Іван Захарович Яковцов, доктор медичних наук, професор, який подальші присвятив себе науці, завідував кафедрою медицини катастроф і на теперішній час продовжує працтовати в ХМАПО.

З 1980 по 1987 роки, в період інтенсивного розвитку служби швидкої допомоги головним лікарем був Дмитро Дмитрович Полоз. За роки його діяльності були введені в дію нові типові підстанції швидкої допомоги №№ 2,5,6 в трьох районах Харкова. 23 січня 1980 року за рішенням Харківського міськвиконкому № 1166 організована Автобаза швидкої медичної допомоги,яка на той чac мала 20 спеціалізованих ремонтних підрозділів, АЗС з запасом пального на 1О діб та біля 200 одиниць санітарного автотранспорту. За період керування Д.Д.Полоза в стаціонарі лікарні були сформовані основні напрямки та принципи роботи багатопрфільного стаціонару, диспетчерської служби стаціонару та ШМД, питання підвищення оперативності надання медичної допомоги та взаємодії з догоспітальним етапом і іншими лікувально-профілактичними закладами. В подальшому Д.Д. Полоз працював на посадах радника міністра охорони здоров’я в народній республіці Мозамбік, директора ТМО Московського району, і до кінця своїх днів залишався головним лікарем КЗОЗ “Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня № 2”.

З 1987 по 2005 роки лікарню очолював Олександр Омелянович Зайцев, видатний організатор охорони здоров’я, професор кафедри швидкої та невідкладної допомоги,який віддав лікарні 25 років свого життя – свій шлях в лікарні він почав ще з 1977 року та 5 років працював на посаді заступника головного лікаря з медичної частини. За роки роботи О.О. Зайцева в лікарні були введені в дію підстанції ШМД №№ 8,9,1О; була реорганізована диспетчерська служба станції ШМД: в центральної диспетчерської ШМД була збільшена кількість вводів телефонів “03” з 8 до 16; впроваджений двосторонній радіотелефонний зв’язок системи “Алтай”, в 1992 році розроблена та впроваджена перша в Україні автоматизована система диспетчерського управління (АСДУ-ШМД) з локальною мережею; інтенсивний розвиток отримала спеціалізована служба ШМД – кількість спеціалізованих бригад досягла 20,та додатково були створені бригади інтенсивної терапії. В ті роки також були організовані і відкриті в стаціонарі лікарні: кабінет магнітно-резонансної терапії та штучна нирка в 1988 році, централізована система забезпечення лікарні киснем в 1990 році, відділення політравми в 1992 році, відділення комп’ютерної магнітно-резонансної томографії та дитяченейрохірургічне відділення в 1994 році, кабінети УЗД, цілодобова ендоскопічна служба, відділення малоінвазивної хірургії, спеціалізовані центри міського значення на базі різних відділень, впроваджені в повсякденну роботу автоматизовані інформаційні системи “Кадри”, “Фінанси”, “Економіка”, “Статистика”, “Пацієнт – довідка” та багато іншого. Але лихі 90-ті роки не минулі стороною лікарню швидкої допомоги: ліжковий фонд стаціонару за період 1994 – 1997 роки був скорочений з 1000 до 750 ліжок, а кількість бригад ШМД – з 140 до 90, було скорочено понад 1000 посад медичних працівників.

В вересні 2005 року головним лікарем об’єднання було призначено Олександра Михайловича Зайцева – головного лікаря клінічної лікарні № 26 Дзержинського району м. Харкова. За часи його керівництва, згідно рішенню Харківської міської ради IV скликання від 28.09.2005 року № l54/05 та на підставі наказу міського управління охорони здоров’я від 14.12.2005 № 560, відбулося об’єднання лікарні швидкої допомоги зі стаціонаром лікарні № 26 що збільшило ліжкову потужність знов до 1000 ліжок. Зараз О.М. Зайцев – Заслужений лікар України, кандядат медичних наук, доцент, експерт головної акредитаційної комісії МОЗ України – очолює Харківський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики.

З червня 2006 по квітень 2010 роки посаду головного лікаря ХМКЛШНМД займав Богдан Степанович Федак. За цій період за кошти місцевого бюджету в лікарні проведено: капітальний ремонт опікового центру з окремим операційним блоком та відділенням інтенсивної терапії для опікових хворих, з повним переоснащенням медичною апаратурою, обладнанням, сучасною системою кондиціонуння; закуплена і введена в експлуатацію сучасна медична апаратура: магнітно-резонансний і спіральний томографи, УЗД апарати, автоматизовані рентгендіагностичні комплекси, комплекс для дистанційної передачі ЕКГ, велика кількість наркозно-дихальної, слідкуючої, ендоскопічної, рентгендіагностичної апаратури в тому числі і С-арочний рентгенапарат для роботи в умовах операційної, автоматизованих аналізаторів для лабораторної діагностики, обладнання для стерилізації, а також: операційний мікроскоп і ультразвуковий скальпель, 2 ендоскопічні операційні стійки Karl Storz для лапароскопічних та артроскопічних втручань; відеосистему Viking для отримання об’ємного зображення під час ендоскопічних операцій, та інш.

  • Модернізована центральна диспетчерська ШМД, введено в дію систему GPS зв’язку на станції ШМД, що дозволило підвищити оперативність в роботі та ефективність використання ресурсів швидкої медичної допомоги;
  • Проведені капітальні ремонти будівлі стаціонару із застосуванням теплозберігаючих технологій (заміна вікон, ремонт фасаду, операційних блоків, приміщень лікарні), підстанцій ШМД і центральної диспетчерської (капітальний ремонт будівель і дахів), заміна ліфтів,роботи по благоустрою територій стаціонару і підстанцій ШМД;
  • Закуплено 71 одиницю санітарного автотранспорту для станції швидкої медичної допомоги. Зараз Б.С. Федак – Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор – керує КЗОЗ “Обласна клінічна лікарня – центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”.

 

З 2010 року головним лікарем КЗОЗ “Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова” працює Олена Олександрівна Ковальова, Заслужений лікар України. З 01.01.2013 року із складу лікарні вийшла станція швидкої допомоги, згідно Закону України № 5081-VI від 05.07.2012.

За останні 7 років за кошті місцевого бюджету:

  • проведено капітальні ремонти приймального відділення, відділення інтенсивної терапії, політравми і відділення анестезіології з ліжками для постраждалих з політравмою, операційного блоку № 2, окремих операційиних – для пацієнтів з гнійними захворюваннями черевної порожнини, щелепно-лицьової ділянки, малоінвазивної хірургії; відділення трансфузіології, патологоанатомічного відділення, харчоблоку. Продовжуються роботи по капітальному ремонту фасадів стаціонару, внутришньолікарняних комунікацій,благоустрою території;
  • закуплена і введена в експлуатацію сучасна медична апаратура та обладнання: УЗД апарати, автоматизовані рентгендіагностичні комплекси стаціонарні та пересувні, в тому числі 2 С-арочних рентгенапарати для роботі в умовах операційної, ультразвуковий директор Sonoca-300, ендоскопічна операційна стійка Karl Storz для лапароскопічних втручань, наркозно-дихальна, слідкуюча, ендоскопічна апаратура, лабораторне обладнання, операційні столи та світильники, електрокардіографи, енцефалограф, дефібрилятори, хірургічний інструментарій, обладнання для безперебійного енергозабезпечення та інш.

Посади заступників головного лікаря з медичної частини займали: Зайцев О.О. (1977 – 1983), Сергейкіна Р.В. (1983 – 1994), Ковальова О.О. (1994 – 2010) і Полещук О.Ю. з 2010 року. Заступниками з хірургічної роботи були Кожушко Д.Г. (1977-1983), Лазарєв О.В. (1983 – 1994), Соханьова І.Л. (1994 – 2004) і Козаченко А.В. з 2004 року. Головні медичні сестри стаціонару Онісько Д.П. (1997 – 1988), Носкова Л.Н. (1988 – 1999), і Бондаренко Л.І. з 1999 року, в 2012 році переведена на посаду заступника головного лікаря з медсестринства. Важко уявити роботу лікарні без повсякденної праці планово-економічного відділу (заступник головного лікаря з економічних питань Манойло В.О.), бухгалтерії (головний бухгалтер Буколова Н.В.), відділ кадрів (начальник Шебанова Н.П.), технічного відділу (заступник з технічних питань Жибер С.Г.) і юрисконсульта Ізвекової О.В.

Не можна не згадати і звичайних лікарів, які добровільно відправились до зони АТО, щоб допомогти військовим нашої армії, а зараз продовжують працювати в лікарні – А.Л. Куликова, О.В. Маркова, Д.В. Сафронова, М.Г. Недвигу, П.О. Забровського.

В теперішній час в лікарні працює 1348 осіб, 80% з яких жінки, зокрема 305 лікарів, 563 середніх медичних працівників, 323 молодших медичних працівників, 152 іншого персоналу. Понад 30% працівників передпенсійного та пенсійного віку.

Лікарня швидкої і невідкладної допомоги є університетською клінікою, базою 13 кафедр Харківського національного університету і Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Згідно Статуту лікарні основною метою їі діяльності є надання цілодобової своєчасної кваліфікованої екстреної і спеціалізованої медичної допомоги. Характерною особливістю лікарні є її багатопрофільність.

В структурі стаціонару превалює хірургічний профіль – 760 ліжок: хірургічні відділення – 250 ліжок, травматологічні відділення та політравма – 160 ліжок, нейрохірургічні відділення – 145 ліжок, стоматологічне відділення – 80 ліжок, опікове відділення – 70 ліжок, гінекологічне відділення – 55 ліжок. Терапевтичний профіль (240 ліжок) представлений терапевтичними, кардіологічним та неврологічним відділеннями. В даний час до складу стаціонару входять 18 клінічних і 18 параклінічних відділень, в тому числі 4 відділення інтенсивної терапії для хворих різних профілів.

Допоміжні діагностичні служби (лабораторія, ЕКГ, магніто-резонансний томограф, рентгенологічне, ендоскопічне відділення) працюють в цілодобовому режимі. Реабілітаційно-відновне лікування на сучасному рівні проводить фізіотерапевтичне відділення.

Щорічно в стаціонар звертається понад 60 тис. хворих і потерпілих, з яких близько 40 тис. хворих проходять лікування в стаціонарі. В середньому за добу в приймальне відділення лікарні звертається 200 пацієнтів. Щорічно в лікарні проводиться понад 25 тис. операцій, зокрема в хірургічній практиці цілодобово проводяться малоінвазивні оперативні втручання – лапароскопічні, ендоскопічні, з мінідостуру та інш., проводяться складнійши операції лікарями травматологами та нейрохірургами, унікальні втручання в хірургічній стоматології.

В теперішній час підвищення якості медичної допомоги неможливо без впровадження сучасних технологій та методів лікування.

Хірургія знаходиться в постійному розвитку – розробляються все нові методики, для того щоб операції були максимально ефективні і забезпечували одужання пацієнтів.

Хірургічна служба

Загальнохірургічна служба лікарні представлена п’ятьма відділеннями – хірургічним відділенням № 1 (на 50 ліжок), що розташоване на третьому поверсі корпусу № 1, хірургічному відділенні № 2 (на 60 ліжок, для пацієнтів із гнойною патологією м’яких тканин), що розташоване на першому поверсі корпусу № 2. Ці відділення є базовими для кафедри торакоабдомінальної хірургії ХМАПО. Хірургічне відділення № З (на 50 ліжок), розташоване на дев’ятому поверсі корпусу № 1, яке в минулому мало у своєму складі спеціалізовані урологічні ліжка, і фахівці якого мають досвід лікування та післяопераційного ведення пацієтів як із загальнохірургічною, так із урологічною патологією. Хірургічне відділення № 4 (на 50 ліжок), в складі якого виокремлено 30 “гнійних” ліжок і на базі якого функціонує міській “центр хірургії перитонітів та кишкової непрохідності”. Відділення малоінвазивної хірургії (на 45 ліжок), яке разом із ендоскопічним відділенням забезпечує функціонування міського “центру малоінвазивної хірургії”. Ці три відділення є базовими для кафедри хірургічних хвороб № 1 ХДМУ.

Завдяки сучасному обладнанню (відеоендоскопчні системи “Olympus”, “Storz”, “Viking”, обладнання для аргоно-плазменної коагуляції, ультразвуковий директор та багато іншого) фахівцями лікарні виконуються як загальновживані оперативні втручання з використанням лапароскопічних методик. У пацієнтів похилого віку із важкою супутньою патологією виконуються унікальні мініінвазивні втручання (наприклад: холедохолітотомії із мінідоступу в умовах місцевого знеболювання). У відділеннях щороку проліковується понад 1О тисяч пацієнтів, виконується 4,5 тисяч оперативних втручань, із них 90% в ургентному порядку. Загальна летальність у відділеннях, незважаючи на важкий контингент хворих,складає менше 1%.

Неможливо уявити собі успішну роботу хірургічної служби без організованої та злагодженої роботи операційних блоків завдяки сумлінній та самовідданій праці, високій кваліфікації операційних сестер.

Хірургічні відділення № 1 та 2 (завідувачі Тесленко І.В. та Бугаков І.Є) є основою базою міського Центру торакоабдомінальної хірургії, на який працює Заслужений діяч науки, лауреат Державної премії України, професор Микола Миколайович Велигоцький. За минулий період проведено більше 2500 операцій підвище ної складності. Великий розвиток отримали сучасні відеолапароскопічні методи лікування. Освоєні, серед перших в Україні, операції з приводу ахалазії стравоходу і грижі стравохідного отвору діафрагми; впроваджені методи щадних та малоінвазивних методів лікування обструктивних захворювань панкреатодуоденальної зони; розроблені і удосконалені органозберігаючі операції при патології шлунка і дванадцятипалої кишки; розроблені та впровадженні в практику оригінальні методи трансторакальної пластики стравоходу та його стентування . Центр має найбільший в Україні досвід лікування пухлин підшлункової залози, ускладнених жовтяницею, з використанням панкреатодуоденальних резекцій.

Хірургічне відділення № 3 функціонує з 1 вересня 1977 року. До жовтня 1983 було загально-хірургічним, де надавалась невідкладна хірургічна допомога хворим з абдомінальними захворюваннями і торакальними травмами.

З відкриття і по 1980 рік відділенням завідував к.м.н. Лагода Є.Ф, з 1980 по 1982 рр. – Григоров В.С. В 1982 році завідувачем відділенням став к.м.н., лікар вищої категорії Губський К.О., який і продовжує завідувати відділенням по сьогоднішній день.

З 1983 року відділення спеціалізувалося на лікуванні хворих із захворюваннями жовчного міхура і гепатодуоденальної зони. За 9 років (з 1983 по 1992 рр.) у відділенні прооперовано 1500 хворих з гострим холециститом при хірургічній активності 74% і післяопераційної летальності 3,2%

З 1992 року, в зв’язку з відкриттям відділення політравми, хірургічне відділення № 3 знов стало загально-хірургічним. У відділенні за цей час проліковано понад 60000 хворих, лікарями відділення виконано 3 кандидатських дисертації, надруковано понад 40 наукових робіт, упроваджено 20 раціоналізаторських пропозицій.

Хірургічне відділення № 4 відкрите в 1978 році як загальнохірургічне на 60 ліжок. Відділенням завідували: Дюкарев І.М. (1978 – 1982), Селівестриков В.Н. (1980 – 1982), Нерушенко В.В.(1982 – 2004).

З 2004 року по теперішній час відділенням керує лікар-хірург вищої кваліфікаційної категорії Соханьова І.Л.

В 1979 році були відкриті палати інтенсивної терапії для лікування хворих з перитонітом різної етіології. З 1985 р. наказом по міському управлінню охорони здоров’я відділення перепрофільоване у відділення для лікування перитоніту всіх видів, гнійних процесів та їх ускладнень.

Харківський міський центр лікування перитоніту та кишкової непрохідності відкритий на базі хірургічного відділення № 4 з 01.05.2004 згідно наказу міського управління охорони здоров’я від 25.03.2004 № 152 та наказу по ХМКЛШНМД від 29.04.2004 № 182. Центр створений з метою удосконалення надання хірургічної допомоги, забезпечення пацієнтів з перитонітом і кишковою непрохідністю спеціалізованою висококваліфікованою лікувально-діагностичною допомогою.

Центр є клінічною базою кафедри госпітальної хірургії Харківського національного медичного університету спільно з ДУ “Інститут загальної невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева” Національної академії медичних наук України. В складі Центру функціонує 50 ліжок з палатами інтенсивної терапії.

У відділенні працюють 13 лікарів першої і вищої кваліфікаційної категорії.

У відділенні з 1978 року по теперішній час проліковано понад 65000 хворих. Виконано 33115 оперативних втручань. Впроваджено методи трансназальної, трансцекальної і трансанальної інтубації кишечнику при перитонітах, раннє зондове харчування хворих, новітні методики лікурання перитоніту та кишкової непрохідності, септичних станів, а також сучасні малоінвазивні операції на органах черевної порожнини.

Відділення малоінвазивної хірургії виникло на базі загально хірургічного відділення № 1 спочатку у вигляді багатопрофільного госпрозраху нкового відділення на 10 ліжок в 1998 році, потім діагностичного хірургічного відділення (1999р.) і з початком нового сторіччя стало міським центром малоінвазивної хірургії сукупно з ендоскопічним відділенням.

Відділенням завідували Григоров В.С. (1977 – 1980), Борзенко Б.В.(1980 – 2001). 3 2001 року відділенням завідує Пісоцький О.М. – к.м.н., доцент, Заслужений лікар України.

Наявність в високотехнологічної сучасної медичної апаратури: комплект обладнання для лапароскопічних втручань (лапароскопічна хірургічна стійка виробництва K.Storz, Німеччина), ультразвуковий директор Sonoca-300, відеодуаденоскоп, наркозно-дихальна апаратура, сучасні операційні столи та операційні світильники, пересувнии рентгенаппарат та інш.) дозволяє проводити оперативні втручання з використанням технологій, притаманних кращім світовим зразкам і надихає нове життя в міський центр малоінвазівної хірургії, який створено на базі лікарні швидкої допомоги.

Щадні операції з використанням зазначеної апаратури вже давно стали одним з основних напрямків в світової хірургії. Переваги очевидні і підкріплені результатами наукових досліджень і практичного використання: застосування зазначеної апаратури дозволяє швидше досягти бажаного результату лікування, скоротити час операції на 30%, суттєво зменшує обсяг крововтрати і дозволяє утриматися від переливання препаратів крові.

Інновації в оснащенні та організації роботи міського центру малоінвазивної хірургії дозволяє підняти проведення оперативних втручань в абдомінальної хірургії на інший рівень якості, скоротити терміни проведення операцій та зменшити ризики під час операцій для пацієнтів, освоювати нові, раніше не доступні операції, що дасть можливість наблизити хірургічну допомогу Харкова до світових стандартів. В 2017 році хірурги лікарні проходили стажування в клініках Ізраїлю.

Нейрохірургічна служба

Нейротравматологічне ургентне відділення на 75 ліжок (зав. Т.М. Татаринцева), відкрите в 1965 році на базі міської клінічної психіатричної лікарні № 15, поклало початок організації невідкладної нейрохірургічної служби міста Харкова. На основі цього відділення в науково-практичному об’єднанні з кафедрою нейрохірургії Харківського НДІ неврології і психіатрії під керівництвом проф. М.С. Горбачова, за участю А.П. Ромоданова, В.Г. Черненкова на рубежі 60-70 років минулого століття в повсякденну практику було впроваджено передові нейрохірургічні методи лікування важкої фронтобазальної черепно-мозкової травми, контузійних ушкоджень головного мозку, моніторингу внутрішньочерепного тиску на основі спеціально розроблених тензодатчиків (Р.М. Боднарук), передові нейрохірургічні методики лікування важкої спінальної травми, а також закладені основи надання ургентної допомоги хворим з нейросудинною патологією. В результаті здійснених науково-практичних впроваджень з’явився новий контингент хворих, що вижили, з патологією головного і спинного мозку, що вважалася раніше несумісною з життям.

В 1977 році ургентна нейрохірургічна служба ХНДІНП і лікарні № 15 при наростаючих масштабах допомоги населенню міста і області була переведена в структуру відкритої цього року 1000-ліжкової Харківської клінічної лікарні щвидкої та невідкладної медичної допомоги у вигляді двох неирохірургічних відділень на 130 ліжок (головний лікар І.З. Яковцов, завідувачі відділенням А.В. Малихін, А.О. Каднов, Г.І. Ромас, О.М. Князєв). В умовах лікарні швидкої допомоги нейрохірургічна служба була в ургентному цілодобовому режимі цілеспрямована на надання допомоги хворим і потерпілим з невідкладними станами нейрохірургічного профілю. Були досягнуті значні успіхи в операціях, лікуванні, зниженні летальності і післяопераційних ускладнень при важкій черепно-мозковій і спінальній травмі, реконструктивних черепних і черепно-лицевих втручаннях, запальних і пухлинних ураженнях головного і спинного мозку, внутрішньо-мозкових крововиливах різної етіології, оклюзійних станах всілякого генезу, деструктивно-дегенеративних ушкодженнях хребта і міжхребцевих дисків, травматичних ушкодженнях стволів периферійних нервів. Шляхом впровадження в лікарні швидкої допомоги передових нейрохірургічних технологій, а також з 1993 року ядерної магнітно-резонансної томографії вдалося досягти показників післяопераційної летальності на рівні не більше 3,5%. В 1994 році згідно з наказом № 295 Міністерства охорони здоров’я України “Про заходи щодо поліпшення організації та підвищення якості нейрохірургічної допомоги населенню України” в структурі нейрохірургічної служби лікарні відкрито дитяче нейрохірургічне відділення на 30 ліжок (зав. відділенням Р.М. Боднарук), робота якого так само була спрямована на надання невідкладної нейрохірургічної допомоги дітям міста і області.

За багато років роботи за сприянням адміністрації лікарні в придбанні сучасного спеціального устаткування впровадженні сучасних технологій, а також при завзятості і ентузіазмі співробітників нейрохірургічної служби вдалося впровадити в повсякденну практику якісні втручання з приводу черепно-мозкової і спінальної травми, реконструктивні і стабілізуючі операції на черепі і хребті, ендоскопічні втручання на головному мозку, різноманітні лікворошунтуючі втручання, оригінальні втручання при сирингомієлії, кріодеструкцію чутливого корінця при тригемінальних лицевих больових синдромах, різноманітні операції з приводу пухлин головного і спинного мозку,запальних ігеморагічних уражень ЦНС.

Нині нейрохірургічна служба лікарні швидкої допомоги представлена двома нейрохірургічними відділеннями по 55 ліжок для дорослих (зав. відділеннями А .М. Бересток, А .П. Богоявленський) і дитячим нейрохірургічним відділенням на 35 ліжок (зав. відділенням, Заслужений лікар України О.Е. Духовський). Нейрохірургічні відділення надають спеціалізовану медичну допомогу населенню міста Харкова і Харківської області при невідкладній і плановій нейрохірургічній патології в цілодобовому ургентному режимі. У відділеннях опиняється увесь спектр невідкладної нейрохірургічної допомоги, основну частину якої складає допомога хворим і потерпілим з травматичними ушкодженнями центральної і периферичної нервової системи.

В діагностичній роботі нейрохірургічних відділень використовуються наявні в лікарні діагностичні можливості : ЯМР-томографія, комп’ютерна томографія, рентгенографія, комп’ютерна енцефалографія, ЕХО-енцефалоскопія, клінічна і біохімічна лабораторна діагностика. Хірургічна допомога виконується в двох спеціалізованих нейрохірургічних операційних з використанням сучасного операційного устаткування і апробованих оперативних методик.

Успішна робота нейрохірургічної служби лікарні швидкої допомоги з урахуванням дотримання стандартів і протоколів надання допомоги хворим нейрохірургічного профілю дозволяє постійно підтримувати виконання основних рейтингових показників діяльності на рівні республіканських і займати гідне місце вмедичної галузіміста і області.

Травматологічна служба

З моменту відкриття Харківської лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І Мещанінова травматологічна клініка стала одним з найвагоміших центрів Харкова в лікуванні постраждалих з травмами та захворюваннями опорно-рухової системи. Від самого початку до складу травматологічної служби було включено два травматологічних відділення та кафедру ортопедії-травматології Харківського медичного інституту (в подальшому – Університету).

Першими завідувачами відділеннями були: к.м.н. І.Ф. Попов (травматологічне відділення № 1) та спеціаліст вищої категорії Л.В. Гогайзель (травматологічне відділення № 2). Кафедру на той час очолював д.м.н., проф. В.Ф. Трубніков.

Йшли часи, змінювались працівники відділень та кафедри, керівники підрозділів, назви кафедри, кількість ліжок у відділеннях, але на протязі 40 років діяльності всі співробітни ки травматологічної служби були сконцентровані на головній меті – забезпеченні повного обсягу невідкладної ортопедо-травматологічної допомоги населенню в поєднанні з постійним впровадженням нових перспективних методів лікування.

На підставі багатьох постанов та наказів на базі Харківської лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І Мещанінова з 25.09.2000 року почав працювати травматологічний пункт (цілодобово), що вагомо підсилило травматологічну службу лікарні.

Показники роботи травматологічних відділень свідчать не тільки про її напруженість (1500 – 1700 пацієнтів щороку лікується в кожному підрозділі, а також біля 8500-9000 звернень на рік до травматологічного пункту), але й про високу ефективність. В значній мірі така динаміка роботи клініки пояснюється тісним співробітництвом колективів відділень, кафедри та травматологічного пункту з іншими структурними підрозділами лікарні, постійним впровадженням в роботу травматологічної служби новітніх технологій, сучасних розробок консервативного та оперативного лікувань пошкоджень та захворювань опорно-рухової системи.

Сучасну діяльність ортопедо-травматологічної служби не можливо уявити без ендопротезування кульшового та колінного суглобів, артроскопії колінного суглобу, різноманітних втручань на хребті, виконання малоінвазивних методів остеосинтезу із застосуванням блокуючих інтрамедулярних стрижнів та пластин з кутовою стабільністю гвинтів. Все перераховане використовується в клініці та є сьогоденням ортопедо-травматологічної служби лікарні.

Оцінюючи травматологічну службу лікарні, важливо підкреслити, щоспівробітники відділень, кафедри, травматологічного пункту глибоко шанують наставників, ветеранів служби, які започатковували традиції та принципи роботи, здорові відносини в колективах. На цей час кафедру ортопедії та травматології ХНМУ очолює д.м.н., проф. Г.Г. Голка, травматологічними відділеннями №№ 1 та 2 керують М.В. Перхун, к.м.н. В.В. Паламарчук, травматологічним пунктом – О.В.Печененко.

Політравма

Уранішній обхід у відділенні політравми ХМКЛШНМД. Пацієнти поступили вночі. Історії хвороб схожі на фільм жаху. Потрапив під потяг і зараз в комі, побиті, потерпілі при дорожньо-транспортних пригодах, потерпілі при падінні з великої висоти, потерпілі на виробництві, поранення… Пошкодження у цих хворих носять характер, небезпечний для життя. Тут немає часу на консиліуми. Завжди перевірка боєм. Нескінченний потік пацієнтів продовжується вдень і вночі. Тут практично не буває планових операцій, оскільки найчастіше пацієнтів привозять по “швидкій”.

В день в приймальне відділення поступають від 15 до 50 пацієнтів, найважчі випадки і унікальні операції. Поєднання черепно-мозкової, торакальної, абдомінальної травми і травми опорно-рухового апарату особливо обважнює стан пацієнта. Тому медична допомога хворим, що поступають у відділення політравми, надається бригадою лікарів, до складу якої входять хірурги, травматологи, нейрохірурги, анестезіологи. Це дозволяє швидко і кваліфіковано діагностувати пошкодження, виділити серед них небезпечні для життя і ліквідувати їх.

Кожний з лікарів проводить певні операції: хірурги займаються травмами грудної клітки і черевної порожнини, травматологи оперують органи опорноно-рухового апарату, нейрохірурги оперують головний і спинний мозок, а також пошкоджені нерви і сплетення. Анестезіологи відповідають за знеболення і інтенсивну терапію під час операції і в післяопераційному періоді.

Фахівці, які оперували хворого, займаються ним до повного одужання. Таким чином, пацієнт в будь-який момент може одержати допомогу з будь-якої медичної проблеми і не чекати виклику необхідного фахівця з іншого відділення. В цьому і полягає унікальність відділення політравми.

Світлі і просторі палати. Відремонтовані, забезпечені сучасною побутовою технікою, обладнані душовою кабіною і санвузлом, вони відповідають всім вимогам зручності і комфорту для пацієнтів і відвідувачів. Це важливо, оскільки тут лежать довго. Нова сучасна апаратура для моніторингу вітальних функцій пацієнта, апарати для дозованого введення лікарських засобів – інфузомати і необхідна кількість сучасних апаратів штучної вентиляції легенів – все це дозволяє вивести відділення на європейський рівень екстреної медичної допомоги.

Операційні, закріплені за політравмою, оснащені сучасною наркозно-дихальною апаратурою, діатермокоагулятором, вакуумними дренажними апаратами для грудної клітки і черевної порожнини, на головному і спинному мозку, на опорно-руховому апараті. В роботі відділення використовуються рентгенологічні, ультразвукові, біохімічні та інші лабораторні методи д1агностики, ядерно-магнітна резонансна і спіральна рентгенівська комп’ютерна томографія.

Відділення політравми, засноване в жовтні 1992 року. Першим завідувачем був Ю.П. Костиков (1992-2005), в теперішній час відділенням завідує Г.Р. Гільборг. За 25 років роботи зазнало серйозного реформування. Тісний зв’язок з всіма відділеннями лікарні, співпраця вчених і практичних лікарів дозволяє досягти високої якості надання медичної допомоги на належному сучасному рівні. Кваліфікована і спеціалізована допомога при поєднаних травмах зосереджена саме тут і доступна потерпілим щодня і цілодобово.

Харківський міський центр термічної травми, реконструктивної та пластичної хірургії

Спеціалізована медична допомога хворим з термічною травмою в місті Харкові та Харківській області бере свій початок з 1965 року з організації опікового відділення в Харківському НДІ загальної та невідкладної хірургії за ініціативою академіка АМН України О.О. Шалімова. Починаючи з 1977 року, опікове відділення є структурним підрозділом КЗОЗ “Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова”. З 2007 року відділення розташоване на двох капітально відремонтованих поверхах корпусу № 2.

З 2012 року відділення набуло статусу Харківського міського центру термічної травми, реконструктивної та пластичної хірургії.

Опіковий центр відповідає всім сучасним потребам, розрахований на 70 ліжок, із яких 40 дорослих, 20 дитячих, та 10 ліжок відокремлено для надання реконструктивної та пластичної хірургічної допомоги. До складу опікового центру входить також відділення інтенсивної терапії на 6 ліжок. Центр має сучасний операційний блок на три операційних. Вентиляційна система операційного блоку дозволяє подавати до операційних залів та реанімаційних палат очищене, кондиціоноване, зволожене повітря. Наркозно-дихальна апаратура (Rafael, Datex) дозволяє проводити виконання складних оперативних втручань, та неінвазивну вентиляцію легенів в післяопераційному періоді. Опіковий центр оснащено сучасними протиопіковими ліжками вітчизняного виробництва, які дозволяють створювати сприятливі умови для лікування хворих з тяжкою опіковою травмою.

Щороку в опіковому центрі лікується близько 1300 постраждалих з термічною травмою, мешканців м. Харкова, Харківської області та інших регіонів України. Щорічно виконується до 800 оперативних втручань з урахуванням сучасних досягнень хірургії. Опіковий центр є клінічною базою кафедри комбустіології, реконструктивної та пластичної хірургії ХМАПО МОЗ України, та відділення опіків ДУ “Інститут загальної невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева” Національної академії медичн их наук України.

На протязі 25 років лікувальною та науковою роботою опікового центру керував відомий вітчизняний комбустіолог – професор Д.Є. Пекарський. За цей час була розроблена система етапного лікування постраждалих з опіками. Глибоко вивчені фундаментальні проблеми опікового шоку та гострої токсемії, що забезпечило покращення надання медичної допомоги постраждалим. В подальшому ідеї вчителя були подовжені і роширені його учнями.

На базі опікового центра виконано 5 докторських та 32 кандидатських дисертації, одержано дві Державних премії України, завідувач відділенням Цогоєв А.А. та лікар-комбустіолог Кім В.М. удостоєні високого звання “Заслуженний лікар України”.

Науково-дослідницька діяльність Харківського міського центру термічної травми, реконструктивної та пластичної хірургії направлена на:

  • розробку та впровадження нових підходів до методів діагностики і раннього хірургічного лікування глибоких опіків таїх наслідків;
  • подолання дефіцитудонорських ресурсів шкіри людини на основі застосування методу дерматензії
  • розробку нових органозберігаючих технологій в реконстуктивній та естетичній хірургії на основі новітніх досягнень реконструктивно-відновної хірургії;
  • подальше вивчення патогенезу та нових підходів до д1агностики, лікування та профілактики холодової хвороби.

Харківський міський центр щелепно-лицьової та реконструктивної хірургії

Відомий останні 15 років всім в місті Харкові, Харківській області та далеко за її межами Харківський міській центр щелепно-лицьової та реконструктивної хірургії, виник на базі хірургічного стоматологічного відділення, яке було відкрите в лікарні в 1977 році. З того ж часу завідувала відділенням Л.О. Носова (1977-2001). Відділення надавало стаціонарну хірургічну та амбулаторну хірургічну і консультативну допомогу дорослим і дітям. З 1995 по 2005 в лікарні функціонувало дитяче стоматологічне відділення (завідувач С.М. Малигіна). Після 2005 року дитяче відділення було вилучено із складу ХМКЛШНМД та введено в обласну дитячу клінічну лікарню. З 2001 щелепно-лицьовим відділенням завідує к.м.н., доцент, Заслужений лікар України В.В. Лисенко. Під його керівництвом відділення зазнало стрімкого розвитку та вийшло на лідуючі позиції в нашій країні та стало відомим далеко за його межами. В Центрі проводяться унікальні операції, успішно впроваджені методики:

  • метод планування оперативних втручань при травмах і деформаціях вилицеальвеолярного комплексу і верхньої щелепи із застосуванням 3-D моделювання та стереолітографії;
  • метод оперативного лікування прогеній нижньої щелепи із застосуванням 3-D моделювання та стереолітографії;
  • метод корекції альвеолярного відростка і відновлення контуру грушоподібного отвору із застосуванням ІКСТІ-імплантату при вроджених вадах обличчя;
  • методи оперативних втручань у хворих з дефектами щелеп із застосуванням сумішей на основі гідроксіапатитів;
  • метод хірургічного лікування тотальних уражень нижньої щелепи у наркоманів з атиповою формою остеомієліту;
  • удосконалення методів лікування у хворих на одонтогенні гайморити з дефектами дна верхньощелепного синусу;
  • метод реконструкції нижнього краю орбіти інтраоральним доступом при переломах вилицевих кісток;
  • метод реконструктивної хейлопластики при остаточних вторинних деформаціях верхньої губи з супутньою деформацією носу і носової перетинки;
  • застосування мембран із збагаченої тромбоцитарної маси в кістковійпластинці;
  • контурна пластика сітчастими пластинами операційних дефектів передньої стінки верхньощелепного синусу при гайморотоміях.

Анестезіологічна служба

Неможливо уявити в теперішній час роботу лікарні без лікарів, які і в день і в ночі стоять на передовій вічної битви за життя пацієнта – висококваліфікованих спеціалістів, тих, що вибрали своїм шляхом анестезіологію і інтенсивну терапію. Спочатку в лікарні функціонували анестезіологічне відділення (завідувач Бондаренко Е.Г.) та відділення реанімації на 24 ліжка (завідувач Екзархов В.О.)

Але життя та час ставили перед медиками нові питання, складні завдання та суворі вимоги. Щорічно збільшувалась кількість пацієнтів, яким було потрібне інтенсивне лікування, нерідко на протязі тижнів, місяців. Так в лікарні з началом нового сторіччя поступово з’явились анестезіологічні відділення з ліжками для потерпілих із сукупною травмою в 2006 році, першим завідувачем був А.Ю. Павленко (2006-2016), потім для хірургічних хворих в 2006 році, для опікових хворих (дорослих і дітей) в 2010 році, дітей нейрохірургічного профілю в 2012 році. Зараз в лікарні функціонує відділення інтенсивної терапії на 24 ліжка, 6 з яких розташовані на 6 поверсі лікарні і приймають хворих на інфаркт міокарду – завідувач відділенням – к.м.н. В.І. Ієвлева, 3 відділення анестезіології з ліжками – завідують: ВАІТ політравми – к.м.н О.В. Білецький, ВАІТ для опікових і нейрохірургічних хворих – А.В.Коршунов, ВАІТ для хірургічних хворих – А.Ф.Серветник, всього 54 ліжка. Анестезіологічне відділення забезпечує більшу частину проведення операцій в стаціонарі. З 1995 року відділенням завідує к.м.н. О.Л. Борисов.

Терапевтична служба

До складу служби входять кардіологічне (для хворих на гострий інфаркт міокарду) – завідувачі відділенням: Бевзо Т.А. (1977-1987), Сергейкіна Р.В. (1994-2005), Мовчан М.Г. – з 2005 року, неврологічне (для хво их з порушенням мозкового кровообігу) – завідувачі відділенням: Генкін В.О. (1977-2003), Бутко Л.В. (2003-2017), Яричкіна Л.П. з 2017 року, 2 терапевтичних відділення – завідувачі відділеннями: Арделян В.В. (1977-1982), Нудьга О.М. – з 1983 року. В 2006 році, після приєднання до стаціонару лікарні швидкої та невідкладної допомоги стаціонару районної лікарні № 26, добавилось ще терапевтичне відділення – завідувачі відділенням: Гладких С.І. (2006-2012), Вишелеський С.Ю. – з 2012 року.

Важність терапевтичної служби полягає в тому, що захворювання серцево-судинної системи є не тільки медичною, але й соціальною проблемою через свою поширеність, тяжкість захворювання, швидкий, деколи блискавичний перебіг, високий рівень смертності та інвалідізації. Пацієнти, які потрапляють до лікарні з приводу травм, хірургічних захворювань та інш., часто мають багаж хронічних соматичних хвороб, в тому числі і сердцево-судинної системи, тому корекція стану такого в післяопераційному періоді дуже важка. Неможна не відзначити, що кількість пацієнтів похилого віку серед всіх профілів лікарні досягає 40%, які потребують своєчасної оцінки, корекції соматичного статусу для оптимізації надання спеціалізованої медичної допомоги і проведення інтенсивного лікування.

Частота виникнення інсультів в світі становить близько 200 випадків на 100 тис. населення. В Україні в 2016 р. вперше захворіли на інсульт 107124 осіб, що на 100 тис. населення становить 282,9, причому 35,5% всіх мозкових інсультів (МІ) сталися у людей працездатноговіку.

Порівняно з 2015 р. кількість МІ в Україні зросла на 1611 випадків, тобто на 4,7 на 100 тис. населення. За такої динаміки в найближчі 5 років в Україні кожен п’ятий громадянин помре, а кожен десятий залишиться залежним інвалідом через те, що рівні смертності та інвалідності при МІ надзвичайно високі. В деяких країнах смертність через інсульт протягом року становить 50%, при цьому 80% живих залишаються глибоким и інвалідами. Особливо великою є смертність серед людей молодого віку, у яких МІ мають тяжкий, часто дуже агресивний перебіг. Проблемними для України є діагностика та лікування хворих з субарахноїдальними крововиливами, внаслідок яких щороку помирають понад 1000 людей молодого віку. Це, як правило, недіагностовані аневризми та артеріовенозні мальформації судин головного мозку.

Лікування гострого інфаркту міокарду в лікарні проводиться у відповідності до світових протоколів лікарні успішно впроваджена методика тромболізису, щорічно проводяться близько 40 тромболізісів. На жаль, з кожним роком збільшується кількість пацієнтів, які звернулись за медичною допомогою пізніше 6 годин з початку захворювання.

Параклінічні служби

Важко уявити роботу лікарні без повсякденної, часто непомітної зі сторони праці діагностичних та допоміжних служб: рентгенологічної (завідувачі: Л.В.Тимченко (1977-1987), Н.Д. Мастрюкова – з 1987), магнітно-резонансної томографії (завідувач – Г.В. Гончаров – з 1994), трансфузіологічної (завідувачі: Н.Т. Головіна (1977-2001), М.В. Збінська – з 2006), ендоскопічної (С.А. Павличенко – з 2006), лабораторної (С.С. Луценко, Н.О. Цепковська (1977-2004), Л.Г. Власенко – з 2012) та ультразвукової діагностики (О.В. Варибрус 2006-2018, В .О. Курочка – з 2018), фізіотерапевтичного і відновлювального лікування (В.О. Дікало – з 1991), приймального (завідувачі: Л.Р. Димова, М.І. Рєпа, О.В. Сидоренко та інш. (1977- 2010), М.В.Бєлих – 2010) та патологоанатомічного відділень (завідувачі відділенням: А.Л.Слободянюк, М.А.Асаул, В.П.Єгоров (1977-1987), С.А. Шарапанюк – з 1987). Рентген-діагностичне відділення працює цілодобово. За останні 10 років практично повністю оновлена рентген-діагностична апаратура, як стаціонарні комплекси, такі пересувні рентген-апарати. Доскладу відділення також входять спіральний рентгенівський томограф DUAL 6000 Phillips, який введений в експлуатацію в 2010 році. В 2018 році введена в експлуатацію рентгендіагностична система SONIAVISION G4.

Відділення магнітно-резонансної томографії функціонує з 1994 року, коли в експлуатацію був введений томограф “Образ-1”, відділення збільшило свою потужність в 2008 році, коли в експлуатацію був введений томограф “Magnetom С!” Sie1nens. Відділення працює в цілодобовому режимі та виконує останні роки близько 11 тис.досліджень за рік.

Відділення переливання крові організова не в 1977 р. В 2002 р. перейменоване у відділення трансфузіології (наказ № 60 від 15.01.2002).

Спеціалізація відділення – клінічна трансфузіологія. Завідує відділенням М.В.Збінськаз 2006 року.

Протягом року відділення приймає понад 2 тисячі безоплатних донорів з числа співробітників лікарні і родичів пацієнтів. Здебільшого, за рік заговляється понад 1000 літрів консервованої крові.

До відкриття кабінету УЗД в лікарні швидкої допомоги проводилися окремі ультразвукові дослідження на апаратах “Слайд” (виробництва заводу ім. Т. Шевченка, Харків) в хірургічному відділенні № 3 лікарем Д.С.Єфімовим (досліджувалися органи черевної порожнини); в кардіологічному відділенні лікарем М.Г. Мовчан іклінічним ординатором кафедри швидкої допомоги ХМАПО С.Г.Єфименко (досліджувалося серце).

Кабінет УЗД в лікарні офіційно почав працювати 1 квітня 1993 року. Кабінет входив до складу відділення функциональної діагностики. Лікарі кабінету Єфименко С.Г., Єфимов Д.С., Смірнов В.Ю. працювали на ультразвукових апаратах “SІМ-5000” – Італія, “PRIZMA” – USA і УЗ-доплер “Sonodop-8000”, Німеччина. Ультразвукові апарати були придбані у 1992- 1993. В 1993 УЗ-апарат з кольоровим доплеровським картуванням був єдиним у м. Харкові. В штатному розкладі кабінету було 2 ставки лікаря УЗД та 1 ставка санітарки. За 1993 рік було проведено всього 2739 досліджень. В кабінеті проводилися ультразвукові дослідження серця (ехокардиографія), дослідження органів черевної порожнини, заочеревинного простору, внутрішніх геніталій, поверхневих структур (щитоподібна та молочна залози), а також доплерографичні дослідження серця та магістральних судин.

З кожним роком зростали вимоги до ультразвукових досліджень та збільшувалася кількість досліджень.

В 2000 р. лікарями кабінету УЗД було виконано вже 8478 досліджень. В 2002 р. в лікарню придбали новий апарат “ALOKA 1400”, Японія, з набором 4-х зондів і кількістьдосліджень за 2002 рік становила 12621.

Кількість досліджень та інтенсивність праці робітників кабінету УЗД постійно з кожним роком підвищувалася, зростала якість апаратури. Було придбано нові апарати.

В теперішній час відділення оснащено 10 апаратами, працюють 7 лікарів.

Лікарі постійно підвищують свій професійний рівень, впроваджують нові методики, що дозволило використовувати можливості спеціальності не тільки для діагностики, а ще і для проведення малоінвазійних втручань на органах черевної порожнини, заочеревшіного простору, поверхневих структур під контролем ультразвуку. Тепер щорічно виконується біля 95000 УЗ-досліджень.

Перший ендоскопічний кабінет в лікарні був організований в 1978 році. З 1994 року кабінет почав працювати в цілодобовому режимі. З 2006 року на його базі відкрите ендоскопічне відділення, яке успішно працює до теперішнього часу. Відділення оснащене сучасними відеоендоскоnами, працює в цілодобовому режимі, лікарі відділення проводять не тільки діагностичні дослідження, але й виконують ендоскопічні хірургічні малоінвазивні втручання.

Лабораторна служба ХМКЛШНМД представлена: клініко-діагностичною лабораторією, до складу якої входять клінічний, біохімічний, ізосерологічний, бактеріологічний відділи; експрес-лабораторією, яка обслуговує відділення інтенсивної терапії і ренанімації; імунологічною лабораторією, яка є міськім центром клінічної імунології.

За рік клініко-діагностична лабораторія разом з експрес-лабораторією здійснюють близько 1,4 млн. досліджень. Імунологічна лабораторія виконує близько 37,0 тис. досліджень.

Необхідно відзначити, що вже оновлене з 2006 року обладнання і апаратура – в першу чергу лабораторні аналізатори знову потребують оновлення в зв’язку з великою кількістю досліджень.

Щорічно навантаження на приймальне відділення лікарні зростає. Якщо на початку нового сторіччя середньодобове звернення пацієнтів складало 160 на добу, то зараз досягає 200. Близько 50% пацієнтів доставляються бригадами екстреної медичної допомоги, понад 40% звертаються самостійно та близько 10% – за направленнями інших лікувальних закладів. В структурі звернень нейрохірургічний та травматологічний профіль складає понад 40%, стоматологічний – близько 20%, хірургічний – 15%.

Перейти до вмісту